04 листопада 2010 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)".

Цей закон набрав юридичної сили 9 березня 2011 року і надав більш широкі повноваження органам державної виконавчої служби щодо:

Нова редакція закону змінює роль та звужує права боржника у виконавчому провадженні. Якщо попередня редакція закону надавала боржнику законні можливості для ухилення від виконання судових рішень, то новою редакцією пропонується відійти від можливості адміністративного оскарження боржником дій державного виконавця. Тільки суд, який виносив рішення, може вирішувати можливість або неможливість його виконання.
 

Державний виконавець також отримав право безперешкодно проникати у приміщення боржника, якщо є таке рішення суду. Можливо також з метою профілактики повідомляти роботодавця боржника про факти порушення боржником виконавчого провадження. Якщо боржник на протязі 15 днів не виконає рішення суду про виселення з приміщення, що перебувало в іпотеці, державний виконавець має право примусово виселити боржника наступного дня після закінчення цього строку.

Новою редакцією Закону істотно скорочено термін пред’явлення для виконання виконавчих документів, що видаються судами: якщо раніше такий термін складав 3 роки, то зараз він скорочений до 1 року.
 

Крім того, цей Закон передбачає новий механізм реалізації та оцінки арештованого державним виконавцем майна боржника.
Зокрема згідно нового Закону на комісійних умовах реалізується рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2250 грн), товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього). Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
 

Новим Законом також встановлено, що якщо майно не продано протягом 2 місяців, його вартість може бути знижено протягом 10 днів, але не більше ніж на 30%. Повторна уцінка майна не повинна перевищувати 50% початкової вартості майна.

Частиною 7 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», також передбачається, що в разі, коли сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташовано це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
 

Вперше цим Законом вводиться адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця , що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти (340 грн) до сімдесяти (1190 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(ст. 188-13 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Змінами, які також були внесені до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", передбачено, що примусове списання коштів з рахунка клієнта (боржника) та арешт на кошти клієнтів накладається не тільки за рішенням суду, але й за постановою державного виконавця.
 

Ці нововведення мають суттєво дисциплінувати боржників, але в той же час можуть породити можливість для зловживання своїми правами як стягувачем, так й самими державними виконавцями.