Відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, стра­ховиків, інших категорій СПД, регулюють­ся розділом VI Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або виз­нання його банкрутом» (далі - Закон) із урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. В зазначеній статті хотілося б детально зупинитися на найбільш проб­лемних категоріях боржників.

 

Містоутворюючими підприємствами ви­знаються юридичні особи, кількість праців­ників яких з урахуванням членів їхніх сімей складає не менше половини чисельності на­селення адміністративно-територіальної одиниці, в якій розташована така юридич­на особа. Ці положення застосовуються та­кож до підприємств, кількість працівників яких перевищує п'ять тисяч осіб.

Під час розгляду справи про банкрутство містоутворюючого підприємства учасни­ком провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядуван­ня відповідної територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці. Учасниками провадження у справі про банкрутство такого підприємства госпо­дарський суд може визнати також центральні органи, виконавчої влади. Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих підприємств, госпо­дарському суду надає боржник.

Якщо комітет кредиторів не прийняв рішення про санацію боржника, госпо­дарський суд може винести ухвалу про са­націю боржника за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідно­го центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ни­ми з кредиторами договору поруки за зо­бов'язаннями боржника. Договір поруки за зобов'язаннями боржника укладається та підписується уповноваженими особами органів місцевого самоврядування або центральних органів виконавчої влади.

Орган місцевого самоврядування або центральний орган виконавчої влади, які поручилися за зобов'язаннями боржника, мають право запропонувати господарсь­кому суду кандидатуру керуючого са­нацією, інвестора. У разі невиконання зо­бов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язан­нями боржника перед його кредиторами.

Процедура санації містоутворюючого підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути по­довжена господарським судом на один рік. Підставою для подовження процеду­ри санації такого підприємства на цей термін є план фінансового оздоровлення підприємства. План фінансового оздо­ровлення підприємства може передбача­ти внесення інвестицій, працевлаштуван­ня його працівників, створення нових ро­бочих місць та інші способи відновлення платоспроможності боржника такого підприємства.

За клопотанням органу місцевого самов­рядування або центрального органу вико­навчої влади, які є учасниками проваджен­ня у справі про банкрутство, за умови укла­дення ними договору поруки за зобов'я­заннями боржника, строк процедури са­нації містоутворюючого підприємства мо­же бути подовжений господарським судом до десяти років. Боржник і його поручи­тель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кредиторами протягом трьох років. Невиконання зазначених вимог є підста­вою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх упов­новажених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації містоутворюючого підприємства розраху­ватися з усіма кредиторами. Особливос­тей у черговості немає. У разі задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'я­заннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) провадження у справі про банкрутство припиняється. З метою задоволення ви­мог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу або частини його майна згідно із законодав­ством. За наявності клопотання органу місцевого самоврядування або централь­ного органу виконавчої влади, які є учас­никами провадження у справі про банкру­тство, продаж майна боржника як ціліс­ного майнового комплексу провадиться шляхом проведення конкурсу.

Обов'язковими умовами конкурсу є: збереження робочих місць для не менш як 70% працівників, зайнятих на підпри­ємстві на момент його продажу; зобов'я­зання покупця щодо забезпечення пе­репідготовки чи працевлаштування пра­цівників підприємства відповідно до за­конодавства в разі зміни профілю діяль­ності підприємства. Інші умови конкурсу можуть установлюватися виключно за згодою комітету кредиторів.

Якщо клопотання органу місцевого са­моврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками про­вадження у справі про банкрутство, про продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу не було подано або майно боржника як цілісний майновий комплекс не було продано на конкурсі, майно боржника підлягає продажу на аукціоні. При продажу майна боржника, визнаного банкрутом, ліквідатор повинен виставити на продаж на перших торгах майно як цілісний майновий комплекс.

 

Особливо небезпечні підприємства - це підприємства вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, наф­топереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Мініс­трів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди жит­тю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

Під час розгляду справи про банкрут­ство особливо небезпечного підприємства учасниками провадження у справі про банкрутство визнаються відповідний ор­ган місцевого самоврядування, а також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяль­ності боржника, а також, у разі потреби, державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього при­родного середовища та ядерної безпеки, з питань геології та використання надр.

Учасниками провадження у справі про банкрутство особливо небезпечного під­приємства господарський суд може визна­ти також інші центральні органи виконав­чої влади. Докази, що підтверджують на­лежність боржника до особливо небезпеч­них підприємств, господарському суду та­кож надає боржник. Якщо комітет креди­торів не прийняв рішення про санацію боржника, господарський суд може винес­ти ухвалу про санацію боржника за клопо­танням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу ви­конавчої влади, які є учасниками провад­ження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.

Договір поруки за зобов'язаннями борж­ника укладається та підписується уповнова­женими особами органів місцевого самов­рядування або центральних органів вико­навчої влади. Орган місцевого самовряду­вання або центральний орган виконавчої влади, які поручилися за зобов'язаннями боржника, мають право запропонувати господарському суду кандидатуру керуючого санацією, інвестора. У разі невиконання зо­бов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язання­ми боржника перед його кредиторами.

Процедура санації особливо небезпечного підприємства за клопотанням органу місце­вого самоврядування може бути подовжена господарським судом на один рік. Підста­вою для подовження процедури санації особливо небезпечного підприємства на заз­начений строк є план фінансового оздоров­лення такого підприємства. План може пе­редбачати, з-поміж іншого, внесення інвес­тицій, працевлаштування його працівників, створення нових робочих місць та інші спо­соби відновлення платоспроможності бор­жника - особливо небезпечного підприєм­ства. План фінансового оздоровлення особ­ливо небезпечного підприємства також має містити заходи щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та за­побігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю людей, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

За клопотанням органу місцевого самов­рядування або центрального органу вико­навчої влади, які є учасниками проваджен­ня у справі про банкрутство, за умови укла­дення ними договору поруки за зобов'язан­нями боржника, строк процедури санації особливо небезпечного підприємства може бути подовжено господарським судом до десяти років. Боржник і його поручитель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кре­диторами протягом трьох років. Невико­нання цих вимог є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквіда­ційної процедури.

Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповно­важених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації особли­во небезпечного підприємства розрахувати­ся з усіма кредиторами. Черговість погашен­ня заборгованості загальна, за винятком третьої черги, в яку додатково задовольня­ються витрати на запобігання заподіянню збитків від закриття підприємства. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення конкурсу.

Обов'язковими умовами конкурсу є: збе­реження умов щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та за­побігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спору­дам, навколишньому природному середо­вищу; збереження робочих місць не менш як для 70% працівників, зайнятих на під­приємстві на момент його продажу; зобо­в'язання покупця щодо забезпечення пере­підготовки чи працевлаштування зазначе­них працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю гро­мадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу у разі зміни про­філю діяльності підприємства. Інші умови конкурсу можуть встановлюватися вик­лючно за згодою комітету кредиторів.

У разі невиконання зазначених вимог конкурсу, які включаються до умов дого­вору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку. Особливо небезпечні підприємства не підлягають продажу на аукціоні.